На Аскольдовій могилі...

Супроти чужої навали,
Супроти смерті – в стужу, сніг,
Ось тут вони, ось тут стояли
І всього жменька – триста їх.
«Українську історію не можна читати без брому», — казав колись Володимир Винниченко.
29 січня 1918 року назва невеликої станції, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач – Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом століття є націонольним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Вже 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого „ молодшого брата ”. Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.
Лише 300 українських юнаків – добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці, які були створені за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гетьмана Б.Хмельницького та Студенського куреня ім. Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учнів старших класів київських гімназій.
Бій розпочався о 12 годині дня, фактично безперервно тривав до пізнього вечора . Юнаки мужньо відбивали атаку ворога, не залишаючи своїх позицій. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Проте незабаром, скориставшись кількісною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студенського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені в полон. Усіх їх було піддано нелюдським катуванням і по-звірячому замордовано.
Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня; тим, хто сплять в знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі; цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас – життя; героям, що впали в страшному бою під Крутами – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ виховна година-реквієм, проведена класними керівниками 5-11 класів онлайн.
Пам'ятаймо героїв, запалімо свічу, молімось за мир в Україні сьогодні!!!